86 безіменних гідно перепоховали на Донеччині

На поля навколо сіл Сидорово, Маяки, Пришиб та Тетянівка, що в Слав’янському районі Донецької області,  пошуковців АДВІС «Плацдарм»  покликали люди. Покликали подивитися на землю усіяну людськими кістками, а на дерева на яких висіли черепи. Так розважаються мародери. Пошуковці приступили до роботи, озброївшись архівними відомостями відповідно до яких з 1941 по 1943 роки, навколо означених сіл велися запеклі бої.

Яка зброя застосовувалася, сказати сьогодні важко, але майже всі знайдені пошуковцями останки згорілі, деякі – вщент.  Наші війська брали участь в операції «Стрибок», в переправі Сіверського Донця. Прорив на північному рубежі обернувся локальною поразкою і німці відкинули червоноармійців назад. Через два тижні прорив, таки, вдалося здійснити і радянські війська просунулися в бік харківської області. Але залишили на полях безліч загиблих товаришів.

86 з них і ховали сонячного травневого дня на кладовищі села Тетянівка. Адже саме тут був  їх перший рубіж, який воїни змогли здолати, але пройти далі Тетянівки вже не змогли.

86. Безіменних.

А все могло бути інакше. Пошуковці з сумом констатують, що більше половини з них були нещадно  спасплюжині мародерами. А земля  навколо була усіяна дрібними шматочками паперу. І в цих шматочках вгадувалися фрагменти книжок червоноармійця. Пошуковці віддали їх на експертизу, але вона виявилася безсилою. Тому імена бійців втрачені для нащадків назавжди. Відібрати життя у людини страшний гріх, а відібрати навіть пам'ять про неї – ще більший мабуть.

Люди, які зібралися провести в останню путь своїх визволителів, уважно слухали виступаючих. Серед них – керівники села, району, області, пошуковці. Тема Великої Вітчизняної війни залишається болючою для тетянівців та жителів Донецької області. Сьогодні – особливо. Адже землі Донеччини наново зрошуються кров’ю. Чи може ці бійці, які дозволили знайти свої останки через 74 роки з дня загибелі, своєю появою хотіли нам нагадати про щось? Ми не знаємо відповіді на це питання. Але знаємо, що той, хто не хоче слухати – ніколи і не почує. А ще знаємо, що на полях боїв Другої світової лежить ще велика кількість непохованих останків наших бійців. І ця цифра дуже болить пошуковцям.

В своєму зверненні до тих, хто зібрався віддати останню шану загиблим червоноармійцям, командир слав’янського загону пошуковців «Плацдарм» Олексій Юков сказав: «Коли ви їсте хліб, що зріс на полях Донеччини, пам’ятатйте, що ви берете його з долонь загиблих бійців тієї Великої війни!»

  • Русский
  • Українська
  • English