Дорофєєв Володимир Володимирович

Перший заступник голови Правління ВГО «Союз «Народна Пам'ять».

Народився 15 червня 1951 р. в обласному центрі Білорусі у сім'ї службовців.

Після закінчення середньої школи з поглибленим вивченням німецької мови в м. Мінську навчався на вечірньому відділенні історичного факультету мінського університету, з якого був призваний до лав Радянської Армії. Там у 1979 р. почав свій довгий шлях пошуковця. У лісах Карельської АРСР, де дислокувалася військова частина, в 1944 р. йшли запеклі бої. В. Дорофєєв у вільний від служби час опитував місцевих жителів, збирав військові артефакти, які лягли в основу музею Бойової слави військової частини. Про це неодноразово писала газета Ленінградського військового округу «На варті Батьківщини».

Після демобілізації в 1971 р. В. Дорофєєв продовжив навчання у вузі, одночасно працюючи в Інституті археології Академії наук УРСР, де пройшов шлях від лаборанта до заступника начальника постійно діючої експедиції, яка проводила охоронні розкопки курганів у південних областях України. З цим періодом життя пов'язані перші перепоховання з наданням належних почестей останків радянських воїнів, які неодноразово виявлялися в насипах курганів, які слугували під час війни вогневими позиціями, спостережними пунктами і т. д.

З 1986 р. за рекомендацією Інституту археології В. Дорофєєв йде працювати завідуючим відділом Музею історичних цінностей України. Це співпало з початком періоду «перебудови», і Володимир Володимирович поринає у суспільне життя, спрямоване на визнання державою пошукової роботи як суспільно важливої сфери суспільної діяльності.

У 1988 р. його обирають заступником Голови Координаційної ради пошукових об'єднань при ЦК ВЛКСМ, за активною участю В. Дорофєєва та за підтримки Київського обласного та міського комітетів ЛКСМУ створюються перші організовані пошукові загони.

Володимир Володимирович у свій вільний час відвідує колег-пошуковців в областях, надаючи методичну допомогу у створенні регіональних пошукових об'єднань.

Після розпаду СРСР провідні пошуковці України в 1992 р. приймають рішення про об'єднання у Всеукраїнську організацію «Обеліск», головою якої обирають В. В. Дорофєєва.

З 1993 р. на прохання керівництва Народного Союзу Німеччини з догляду за військовими похованнями він стає його громадським координатором в Україні.

Сьогодні на пошуковому шляху В. Дорофєєва - Вахти пам'яті, географія яких простягається від міста-героя Бреста до острова Сахалін, де закінчилася Велика Вітчизняна війна, а також Всеукраїнські вахти на Харківщині та в м. Глухів на Сумщині, численні поховання з наданням християнських та військових почестей захисників і визволителів Батьківщини на території Баришівського котла і на Букринському плацдармі.

Всеукраїнського громадського об'єднання пошукових організацій «Союз «Народна Пам'ять». Його громадська діяльність відзначена низкою державних та відомчих нагород України та Німеччини.

Як ветеран пошукового руху, сьогодні він знаходиться в «бойовому» ладі і гідно передає досвід, накопичений його поколінням пошуковиків, молодій зміні, яка виросла в Незалежній Україні.