Пошуковцями АМПО «Обеліск» знайдено останки 20-ти червоноармійців

«Солдатам не світить хороша смерть,

Їм світить хрест біля поля бою.

Хрест із дерева вженуть в земну твердь

У полеглого воїна над головою...»

Щорічно 9 травня, жителі села Мар'янівка покладали квіти до могил під солдатськими пірамідками і хрестами, «щедро» розкиданими по всьому населеному пункті – в приватних дворах і городах. Одні з них занедбані, за іншими – десятиліттями доглядали добрі й совісні люди.

Колись, тут нещадно пройшла Друга світова війна – розривалися снаряди і свистіли кулі, забираючи життя сотень тисяч солдатів. Товаришам загиблих, а пізніше і місцевим жителям, доводилося забирати їх тіла з поля бою і ховати "на швидку руку". З часів тієї Війни пройшло більше 70-ти років, а тимчасові могили невідомих солдатів так і стали останнім постійним притулком героїв.

Прийнявши рішення, що треба нарешті перенести поодинокі могили в одне братське поховання, адміністрація села зв'язалася з пошуковцями ВГО «Союз «Народна Пам'ять».

Більше 5-ти років вивчалися архіви, проводилися розвідки, узагальнювалася інформація про бої на території села.

Планувалося розпочати роботи ще в 2014, але у зв'язку з початком бойових дій на сході України, команда пошуковців змушена була зайнятися більш затребуваною роботою, ставши волонтерами Гуманітарної місії «Чорний Тюльпан».

І ось, з'явилася можливість здійснити давно заплановане. У березні 2017-го учасники АМПО «Обеліск» (ВГО «Союз «Народна Пам'ять») нарешті вирушили в експедицію.

Протягом 10-ти днів пошуковці рухалися від двору до двору, від городу до городу, де на них чекали поховання солдатів.

Ось тут могила сховалася в кущах смородини

А ця господиня двору запевняла, що похований солдат охороняє її спокій

Початок ексгумаційних робіт

Інформація про похованих солдатів не завжди відповідала дійсності. В одній могилі можна було виявити останки одного солдата, в іншій – двох або трьох.

Тут було двоє...Розстріляних.

Тут солдатів поховали в повній амуніції

Штик-ніж, що "проколов" стегно солдата

Допитливих завжди вистачало. Деякі з них приносили важливу інформацію

Іноді місцеві жителі просили перевірити інші городи на наявність ВОП (вибухонебезпечних предметів), тому що часто при обробці землі неодноразово викопували предмети часів Другої світової війни: патрони, фрагменти амуніції.

Яке було їх здивування, коли на дільницях, де роками вирощувалася картопля, були виявлені останки полеглих захисників України.

Від дощу і сонця рятувало шатро

Поки знайдені останки будуть перебувати на депонуванні (тимчасове зберігання останків) в місцевій церкві. Урочисте перепоховання загиблих планується в травні 2017-го на центральному меморіалі села.

Банер для викладки останків дуже допомагав в роботі

Не обійшлося і без цікавих знахідок. Серед них виявилася рама гарматного передка (спеціалізований двоколісний візок, призначений для транспортування боєзапасу артилерійських знарядь) від легендарної 45-мм гармати початкового періоду війни.

Зчіпка артилерійського передка

А от вона у контексті передка

Також варто відзначити, що всі знайдені солдати були досить добре споряджені та озброєні. При них – каски, чоботи, казанки, фляги – як металеві, так і скляні, патронні підсумки, гранати, пляшки з «коктейлями Молотова»...

Окремо враховувалися і описувалися супутні предмети

Ось вона – скляна фляга, яка завдавала часом додаткові травми солдату

Розчищення «під кисть» з позначенням «супутки»

Підписаний солдатський посуд

Біля останків червоноармійців можна було побачити й особисті речі: ґудзики, фрагменти книг і записок, монети, олівці, натільні хрестики та ін.

Що таїть фрагмент листа?

Монети передвоєнного часу

Натільні хрестики носити на виду не належало

Всі знайдені артефакти поповнять експозицію місцевого музею. ВНП (вибухонебезпечні предмети) були передані ДСНС для подальшого знищення.

Не дивлячись на велику кількість знайдених артефактів, найвдалішою знахідкою для пошуковців стали 8 ОРЗ (особисті розпізнавальні знаки ; в даному випадку капсули, в яких поміщена записка з особистими даними солдата).

Адже що може бути важливішим у пошуковій роботі, ніж можливість повернути з небуття ім'я загиблого героя?! Один з особистих розпізнавальних знаків вже вдалося розшифрувати експертам, і на даний момент проводяться пошуки рідних солдата.

Будемо сподіватися, що родичів знайдуть, а дані ОРЗ, що залишилися, також будуть прочитані.

З архівних джерел з'ясовано, що на території села бої проходили в 1941 і 1943 р.р. Поховання знайдених пошуковцями загиблих військовослужбовців відносяться до періоду саме 41-го року. Про це свідчать амуніція та обмундирування, а також особисті речі солдатів.

Тому пошуки ще триватимуть. Інтуїція, підкріплена надійними даними, ще ніколи не підводила пошуковців.

  • Русский
  • Українська
  • English